На території України до війни налічувалося понад 5 000 музеїв, 65 історико-культурних заповідників і близько 170 000 зареєстрованих пам’яток культури, у тому числі сім об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. За дев’ять місяців війни Міністерство культури та інформаційної політики України зафіксувало понад 800 випадків руйнувань, завданих військами Російської Федерації об’єктам культурної спадщини України. Ця цифра зростає з кожним днем, і все ще не охоплює всіх територій та руйнувань. Менше половини зруйнованих об’єктів – це релігійні об’єкти. Історичні пам’ятки, археологічні розкопки, бібліотеки, школи та музейні колекції також стали об’єктами атак російської армії. Все, що є носієм української ідентичності. Не лише люди, а й культурні об’єкти та місця, деякі з яких є європейською та світовою спадщиною. Росія знову веде війну проти людей.
Починаючи з березня, Польща надала понад мільйон євро на підтримку порятунку культурної спадщини України. Ще один мільйон євро було виділено також з державного бюджету, який знаходиться у розпорядженні Міністерства культури та національної спадщини, на підтримку Фонду Люблінського трикутника для оцифрування культурної спадщини в Україні.
Головним координатором державної допомоги культурному сектору в Україні є Центр допомоги для культури в Україні, створений на базі Національного Інституту культурної спадщини професором Пьотром Глінські, віцепрем’єр-міністром, міністром культури та національної спадщини. Центр є оперативним ядром Робочої групи з моніторингу та аналізу загроз культурній спадщині, яка була створена при Міністерстві культури та національної спадщини. Досвід Інституту і багаторічна польсько-українська співпраця стали основою для організації ефективної підтримки культурної спадщини України з першого дня війни.
У 2022 році Центр здійснив 25 поставок цільової матеріальної допомоги. Понад 800 палет із захисними та протипожежними матеріалами було доставлено до 111 закладів культури.
Центр допомоги для культури в Україні організовує матеріальну допомогу установам культури в Україні у співпраці з національними культурними організаціями, музеями, державними архівами та бібліотеками, в тому числі з Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка», Національним інститутом ім. Оссолінських, Фондом культурної спадщини, Польським національним фондом, реставраційними осередками та іншими установами. Центр здійснює відправку матеріалів відповідно до замовлень, отриманих від українських установ, які надходять до Національного інституту культурної спадщини безпосередньо та через інші установи, такі як Національний інститут музики і танцю, Національна бібліотека у Варшаві, музеї та заклади культури, а також органи місцевого самоврядування. На основі міжнародної співпраці Інституту в Україну також була відправлена допомога, підготовлена у співпраці з 13 міжнародними партнерами, зокрема, з Фінляндії, Швеції, Угорщини, Франції, Іспанії.
У співпраці з Державним агентством стратегічних резервів до українських закладів культури було доставлено транспорт, який містив, серед іншого, генератори, вогнегасники, мішки з піском, протипожежні ковдри, матеріали для захисту приміщень та багато інших необхідних речей, щодо яких робила запит українська сторона. Подальші перевезення організовуються в координації з українською адміністрацією та культурними установами.
Національний Інститут культурної спадщини (NID), використовуючи свій багаторічний досвід і знання співробітників, відстежує стан руйнації в Україні та виявляє загрози для її культурної спадщини. Окрім надання ресурсів для фізичного порятунку культурної спадщини та здійснення основної діяльності, Інститут підтримує Україну в міжнародних інституціях, зокрема щодо надання інформації та доказів навмисного знищення українських культурних цінностей. У співпраці з ЮНЕСКО та іншими міжнародними організаціями NID також ініціює нові проекти на підтримку української культурної спадщини, такі як Майстерня ЮНЕСКО: «Варшавська рекомендація – Вступ до відновлення спадщини».
У рамках співпраці між Міністерством культури і національної спадщини Польщі та Міністерством культури та інформаційної політики України Центр проводив різноманітні заходи, спрямовані на збереження української спадщини.
У сфері протидії контрабанді старожитностей підготовлено збірник законодавства України, що регулює міжнародне переміщення культурних цінностей. У співпраці з польськими та українськими службами також проводяться тренінги для митних служб.
З метою захисту нематеріальної спадщини Центр сприяння розвитку культури в Україні підготував Звіт про проблему збереження нематеріальної культурної спадщини українських громад, які виїхали за кордон перед війною. З метою убезпечення документування історичних пам’яток проводяться навчальні курси з документування архітектурних об’єктів за допомогою 3D-методів.
Центр постійно відстежує втрати культурної спадщини України та підтримує українські інституції у проведенні інвентаризації з метою відновлення відповідно до «Варшавських рекомендацій» та документування воєнних злочинів, скоєних проти культурної спадщини в Україні.
Польський уряд надає інституційну, цілісну підтримку захисту української спадщини, спираючись на досвід своїх інституцій. Починаючи з 24 лютого, він надавав і надалі надаватиме Україні багатовекторну допомогу. До початку війни в Польщі проживало близько 1 мільйона 200 тисяч громадян України. Від початку російської агресії проти України до кінця 2022 року польсько-український кордон перетнули майже 8 мільйонів людей. У Польщі залишається понад 3 мільйони українців. Польща надає Україні допомогу в натуральній формі, продовольство, медикаменти, надає логістичну, ІТ та військову допомогу. На допомогу біженцям Польща у 2022 році витратила понад 1 мільярд 170 мільйонів євро – це лише на прожитковий мінімум, медичну допомогу та соціальні виплати. На противагу цьому, вартість польської військової допомоги оцінюється у понад 2 мільярди євро.
Окрім діяльності Центру, Міністерство культури і національної спадщини та підпорядковані йому установи здійснюють багато програм на підтримку української культури. Польща надає підтримку митцям і культурним діячам, які знайшли притулок у нашій країні. Ця підтримка включає, серед іншого, освітні пропозиції, пропозиції працевлаштування – в тому числі майже 100 пропозицій роботи в польських музеях, програми стажування та стипендій, десятки пропозицій безкоштовних виставок та організацію десятків культурних заходів. Завдяки співпраці Національної філармонії у Варшаві, Національного інституту музики і танцю та Міністерства культури і національної спадщини у квітні Київський симфонічний оркестр у складі понад 100 осіб приїхав до Польщі для підготовки до концертів. Саме з Варшави розпочалося європейське турне оркестру. Кампус Європейського музичного центру ім. Кшиштофа Пендерецького в Луславіцах кілька разів приймав Молодіжний академічний симфонічний оркестр України «Слобожанський» з Харкова в рамках своєї мистецької резиденції. У будинку Ансамблю пісні і танцю ім. Станіслава Гадини «Шльонськ» виступив Національний ансамбль пісні і танцю України ім. Григорія Верьовки з Києва, а також учасники Народного ансамблю танцю «Барвінок». Гранд Театр – Національна опера спільно з Метрополітен Опера в Нью-Йорку, за підтримки Міністерства культури та національної спадщини, заснували Український оркестр свободи, який виступав з концертами в найбільших концертних залах Європи та США.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном POLONIKA захистив 230 історичних об’єктів і відсканував ще десятки, в тому числі дерев’яні православні церкви зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Діяльність установ Міністерства культури і національної спадщини використовує весь свій потенціал і не обмежується діяльністю в культурному секторі. В рамках діяльності Інституту солідарності та доблесті ім. Вітольда Пілецького було створено Лемківський центр, який займається збором та дослідженням доказів російських військових злочинів в Україні.
Більше про діяльність Міністерства культури та національної спадщини можна дізнатися за посиланням: https://www.gov.pl/web/kultura/pomoc-dla-ukrainy
Україна та Російська Федерація є сторонами Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року. У цій міжнародній угоді сторони зобов’язалися захищати культурні цінності від пошкодження, знищення, крадіжки, мародерства та незаконної окупації під час війни або збройного конфлікту. Країни також є сторонами Першого протоколу до цієї Конвенції, який, серед іншого, регулює збереження та переміщення культурних цінностей у випадку окупації та війни. Крім того, 30 квітня 2020р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту», який деталізує імплементацію принципів Конвенції. У ньому йдеться, зокрема, про особисту кримінальну відповідальність за руйнування та вивезення історичних пам’яток, рухомої чи нерухомої культурної спадщини, а також зазначається, що умисне руйнування пам’яток розглядається як воєнний злочин. Російська Федерація не приєдналася до Другого протоколу до Гаазької конвенції.
Національний Інститут культурної спадщини
Протягом 60 років Національний Інститут культурної спадщини збирає, досліджує та популяризує знання про матеріальну та нематеріальну культурну спадщину, розташовану на території Польщі.
Інститут готує висновки, експертні оцінки, дослідження, а також розробляє природоохоронні стандарти. Він надає інформацію про польські пам’ятки в сучасній і всебічній формі. На сайті zabytek.pl можна знайти описи пам’яток, документацію, архівні та сучасні фотографії об’єктів, 3-D моделі та багато інших ресурсів. Інститут організовує заходи з популяризації культурної спадщини та бере активну участь у роботі таких міжнародних організацій, як ЮНЕСКО, ІКОМОС, ІККРОМ та ООН. Він є національним координатором таких міжнародних заходів, як Дні європейської спадщини та Дні європейської археології.