Рік роботи Центру допомоги для культури в Україні – це десятки перевезень і сотні годин роботи експертів по обидва боки кордону, це інституції, які отримували допомогу і були залучені до її організації та доставки. Це також виявлення жорстокої правди про звіряче нищення української спадщини, це документування героїчної боротьби за порятунок культурної спадщини, це згуртування польських і закордонних інституцій та активістів, це, зрештою, дії, спрямовані на пробудження свідомості культурного світу щодо того, що відбувається на українській території. Росія знову веде війну проти Нації.
24 квітня 2022 року професор Пьотр Гліньскі, віцепрем’єр-міністр і міністр культури та національної спадщини, заснував Центр допомоги для культури в Україні в структурі Національного інституту культурної спадщини. Першою діяльністю Центру була координація державної допомоги культурному сектору в Україні. Центр є операційною основою Робочої групи з моніторингу та аналізу загроз культурній спадщині, створеної при Міністерстві культури та національної спадщини, і здійснює різноманітні заходи на підтримку захисту культурної спадщини в Україні.
Досвід Національного інституту культурної спадщини та багаторічна польсько-українська співпраця стали основою для організації ефективної підтримки об’єктів культурної спадщини, розташованих на території України, з першого дня війни.
На території України до війни налічувалося понад 5 000 музеїв, 65 історико-культурних заповідників та близько 170 000 зареєстрованих пам’яток, у тому числі сім об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Після року війни Міністерство культури та інформаційної політики України зафіксувало понад 1200 (дані станом на січень 2023 року) випадків руйнування військами Російської Федерації об’єктів культурної спадщини України. Ця цифра зростає щодня і досі не охоплює всіх територій та руйнувань, особливо на окупованих та замінованих територіях.
Менше половини зруйнованих об’єктів в Україні – це релігійні об’єкти, значну частину становлять етнографічні та меморіальні музеї. Надзвичайно цінними об’єктами під загрозою є археологічні пам’ятки, які становлять більше половини пам’яток в Україні. Об’єктами атак російської армії стають історичні місця, археологічні пам’ятки, бібліотеки, школи та музейні колекції. Передусім те, що є носієм української ідентичності – не лише люди, а й об’єкти та місця. Частина з цього є європейською та світовою спадщиною. Росія знову воює з цивілізованим світом.
У 2022 році Польща надала підтримку з державного бюджету, що знаходиться в розпорядженні Міністерства культури і національної спадщини, на суму понад два мільйони євро. Центр здійснив 25 поставок цільової матеріальної підтримки. Понад 800 піддонів матеріалів для збереження колекцій та протипожежних матеріалів було доставлено до 111 закладів культури.
Центр допомоги для культури в Україні організовує матеріальну допомогу закладам культури у співпраці з польськими культурними установами, музеями, державними архівами та бібліотеками, зокрема з Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном POLONIKA, Національним інститутом ім. Оссолінських, Фондом культурної спадщини, Польським національним фондом, консерваторами культурної спадщини та іншими установами. Центр надсилає матеріали відповідно до замовлень, отриманих від українських установ, які надходять до Інституту безпосередньо та через інші установи, такі як Національний інститут музики і танцю, Національна бібліотека у Варшаві, музеї та заклади культури, а також органи місцевого самоврядування. В рамках міжнародної співпраці Національного інституту культурної спадщини в Україну також було надіслано допомогу, підготовлену у співпраці з 13 міжнародними партнерами, зокрема з Фінляндії, Швеції, Угорщини, Франції, Іспанії.
У співпраці з Державним агентством стратегічних резервів до українських культурних установ було доставлено транспортні засоби, що містять, серед іншого, генератори, вогнегасники, мішки з піском, протипожежні ковдри, матеріали для забезпечення безпеки об’єктів та багато інших необхідних речей, про які повідомила українська сторона. Подальші поставки організовуються в координації з українською адміністрацією та культурними установами. Наразі завершується виконання замовлень для понад 60 установ на загальну суму понад 2 мільйони злотих. Йдеться як про матеріали для захисту колекцій на місці, так і для їхньої безпечної евакуації.
Національний інститут культурної спадщини, використовуючи свій багаторічний досвід і знання своїх співробітників, відстежує стан руйнування в Україні та виявляє загрози для її культурного надбання. Окрім надання ресурсів для фізичного порятунку культурної спадщини та здійснення основної діяльності, Інститут підтримує Україну в міжнародних інституціях, зокрема щодо надання інформації та доказів навмисного знищення українських культурних цінностей. У співпраці з ЮНЕСКО та іншими міжнародними організаціями Інститут також ініціює нові проекти на підтримку української культурної спадщини, такі як Семінар ЮНЕСКО: «Варшавська рекомендація – вступ до відновлення спадщини» або регіональний тренінг з протидії незаконному вивезенню пам’яток з України.
У січні відбулася прем’єра фільму «Стерти націю» режисера Томаша Ґживачевського, який разом зі звітом «Зберегти спадщину України» представляє шокуючу картину руйнувань, спричинених російськими військами на українській території. Ці документи були створені як підсумок діяльності Центру. Польська прем’єра фільму «Стерти націю» режисера Томаша Ґживачевського відбулася 17 січня 2022 року під час семінару ЮНЕСКО. Урочистий показ фільму за участі Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка відбувся 22 лютого в меморіальній залі Музею Голодомору в Києві.
Звіт написаний англійською мовою і є одним з перших досліджень, яке комплексно розглядає проблему руйнування культурної спадщини та вказує на необхідність дій міжнародної спільноти для більш ефективного захисту культури під час збройних конфліктів.
Фільм «Стерти націю» (Erase the Nation) демонструється по всьому світу в рамках співпраці між Міністерством культури і спадщини та Міністерством закордонних справ. Польські дипломатичні представництва організовують заходи, присвячені темі руйнувань в Україні, під час яких презентують фільм і звіт. Завдяки цій співпраці заходи були організовані у понад п’ятдесяти країнах світу, а фільм вже перекладений більш ніж 10 мовами, а також транслюється на іноземних телеканалах. У зустрічі для дипломатичного корпусу у Варшаві, що відбулася за ініціативи Посла України в Польщі Василя Зварича, взяли участь дипломати з 50 країн світу. Фільм створено на замовлення Національного інституту культурної спадщини в рамках діяльності Центру допомоги для культури в Україні за фінансової підтримки Міністерства культури і національної спадщини. Фільм доступний на каналі NID TV на YouTube https://www.youtube.com/watch?v=KUgRbY1k1YI з субтитрами 12 мовами (польською, англійською, українською, французькою, іспанською, португальською, арабською, перською – фарсі, румунською, італійською, словенською та японською), незабаром з’являться інші переклади.
У рамках співпраці між Міністерством культури і національної спадщини Польщі та Міністерством культури та інформаційної політики України Центр проводив різноманітні заходи, спрямовані на збереження української спадщини.
У сфері протидії контрабанді старожитностей підготовлено збірник знань про українське законодавство, що регулює міжнародне переміщення культурних цінностей. У співпраці з польськими та українськими службами також проводяться навчальні курси для працівників митних служб.
З метою захисту нематеріальної спадщини Центр допомоги для культури в Україні підготував Звіт щодо проблеми збереження нематеріальної культурної спадщини українських громад, які виїхали за кордон перед війною. Крім того, з метою збереження документації історичних пам’яток проводяться навчальні курси з документування архітектурних об’єктів за допомогою 3D-методів.
Центр постійно відслідковує втрати культурної спадщини України та підтримує українські інституції у проведенні інвентаризації з метою уможливлення реконструкції відповідно до «Варшавських рекомендацій» та документування воєнних злочинів, скоєних проти культурної спадщини в Україні.
Польський уряд надає інституційну, всебічну підтримку захисту спадщини України, спираючись на досвід своїх установ. Починаючи з 24 лютого, він надавав і надалі надаватиме Україні багатовимірну допомогу. До початку війни в Польщі проживало приблизно 1 мільйон 200 тисяч громадян України. Від початку російської агресії проти України до кінця 2022 року польсько-український кордон перетнули майже 8 мільйонів осіб. Понад 3 мільйони українців залишаються в Польщі. Польща надає Україні підтримку в натуральній формі, продовольство, медикаменти, надає логістичну, ІТ та військову допомогу. На допомогу біженцям у 2022 році Польща витратила понад 1 мільярд 170 мільйонів євро – це лише на прожитковий мінімум, медичну допомогу та соціальні виплати. Натомість вартість польської військової допомоги оцінюється у понад 2 мільярди євро.
Окрім діяльності Центру, Міністерство культури і національної спадщини та підпорядковані йому установи здійснюють багато програм на підтримку української культури. Польща надає підтримку митцям і працівникам культури, які знайшли притулок у нашій країні від війни. Ця підтримка включає в себе освітні пропозиції, пропозиції працевлаштування – у тому числі майже 100 пропозицій роботи в польських музеях, програми стажування та стипендій, десятки безкоштовних виставок та організацію десятків культурних заходів. Завдяки співпраці Національної філармонії у Варшаві, Національного інституту музики і танцю та Міністерства культури і національної спадщини у квітні 2022 року група з понад 100 учасників Київського симфонічного оркестру приїхала до Польщі для підготовки до концертів. Саме з Варшави розпочалося європейське турне оркестру. Кампус Європейського музичного центру ім. Кшиштофа Пендерецького в Луславіцах кілька разів приймав Український молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський» з Харкова в рамках мистецької резиденції. У штаб-квартирі Ансамблю пісні і танцю ім. Станіслава Гадини «Шльонськ» виступав Національний ансамбль пісні і танцю України ім. Григорія Верьовки з Києва та учасники Народного ансамблю танцю «Барвінок». Великий театр – Національна опера спільно з Метрополітен-опера в Нью-Йорку за підтримки Міністерства культури і національної спадщини створили Український оркестр свободи, який виступав з концертами в найбільших концертних залах Європи і США.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном ПОЛОНІКА опікується 230 історичними об’єктами і відсканував ще десятки, в тому числі дерев’яні православні церкви зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Діяльність установ Міністерства культури та національної спадщини використовує весь свій потенціал і не обмежується діяльністю в культурному секторі. В рамках діяльності Інституту солідарності та доблесті ім. Вітольда Пілецького було створено Лемківський центр, який займається збором та дослідженням доказів російських військових злочинів в Україні.
Більше про діяльність Міністерства культури та національної спадщини можна дізнатися за посиланням: https://www.gov.pl/web/kultura/pomoc-dla-ukrainy
Україна та Російська Федерація є сторонами Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року. У цій міжнародній угоді сторони взяли на себе зобов’язання захищати культурні цінності від пошкодження, знищення, крадіжки, мародерства та незаконної окупації під час війни або збройного конфлікту. Країни також є сторонами Першого протоколу до цієї Конвенції, який, серед іншого, регулює питання збереження та переміщення культурних цінностей у разі окупації та війни. Крім того, 30 квітня 2020р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту», який деталізує імплементацію принципів Конвенції. У ньому, серед іншого, йдеться про особисту кримінальну відповідальність за руйнування та вивезення історичних пам’яток, рухомої чи нерухомої культурної спадщини, а також зазначається, що умисне руйнування пам’яток розглядається як воєнний злочин. Російська Федерація не приєдналася до Другого протоколу Гаазької конвенції.