Майже рік тому російські війська завдали масованого ракетного удару по території України. За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, за 11 місяців війни росіяни знищили або пошкодили 1 271 об’єкт культури в Україні. З метою посилення зусиль щодо захисту культурної спадщини України та активізації міжнародного співробітництва у цій сфері 8-9 лютого відбувся Міжнародний форум з питань безпеки культурної спадщини. У зустрічі взяла участь директор Національного інституту культурної спадщини д-р Катажина Заласінська.
Вранці 24 лютого 2022 року російські війська напали на суверенну Україну. Музеї, бібліотеки, архіви та інші заклади культури відреагували на загрозу відповідно до своїх можливостей та військової ситуації. Через масовану атаку російських військ міжнародна підтримка була вкрай необхідною. Директор Національного інституту культурної спадщини, доктор Катажина Заласінська, розповіла про участь Польщі у допомозі культурі в Україні.
– У відповідь на неспровоковану агресію проти України Польща негайно залучила всі можливі ресурси для підтримки нашого сусіда. Спочатку спонтанні ініціативи були природною та найшвидшою реакцією на гуманітарну кризу, що розгорталася на наших очах. Реакція громадянського суспільства була величезною і відповідала першим, дуже базовим потребам українців. Однак у довгостроковій перспективі війна вимагає мобілізації всіх ресурсів на всіх рівнях управління. (…) Україна зіткнулася з атакою на її суверенітет і державність, з навмисним руйнуванням її спадщини в масовому масштабі. Насправді, підтримувати культуру в Україні, культуру, яка становить українську самобутність та ідентичність, означає зберігати незалежність держави, – зазначила директор Заласінська.
Міністр культури і національної спадщини професор Пьотр Ґлінський вже 23 лютого 2022 року прийняв рішення про створення відомчої команди, а в перший місяць війни – про створення спеціальної виконавчої установи – Центру допомоги для культури в Україні, що діє в структурі Національного інституту культурної спадщини.
З моменту свого заснування Центр зосередився на забезпеченні культурних установ України матеріалами, необхідними для збереження їхніх колекцій. Як підкреслила директор Заласінська, Центр також допомагає українським партнерам у плануванні майбутніх заходів з відновлення та реконструкції пам’яток культури.
– Майбутнє України багато в чому залежить від наших дій сьогодні. Тому, спираючись на наш минулий досвід, обмін знаннями та обговорення нового бачення архітектури безпеки культурної спадщини, зараз є вирішальними факторами для нашого майбутнього. (…) Ми віримо, що своїми сьогоднішніми діями ми можемо реалізувати нашу колективну відповідальність за збереження культурної спадщини поколінь від навмисного знищення та втрати.
Польський Центр для допомоги культурі в Україні діє в структурі Національного інституту культурної спадщини – експертної установи, яка вже 60 років працює у цій сфері. Протягом десятиліть він був місцем досліджень, роздумів і джерелом знань про культурну спадщину, що перебуває під загрозою зникнення.
Директор Інституту національної спадщини запевнила у подальшій підтримці культури в Україні.
– Дорогі українські друзі – ми продовжуватимемо підтримувати Україну та її культуру – аж до переможного завершення війни й впродовж усіх викликів, пов’язаних із відновленням, які ми самі переживаємо – підкреслила директор Заласінська.
Міжнародний форум з безпеки культурної спадщини був організований Міністерством культури та інформаційної політики України, Штабом порятунку спадщини та Музеєм Майдану в Києві, щоб підбити підсумки зусиль зі збереження культурної спадщини з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та обговорити необхідні заходи для захисту культурної спадщини.
Від імені партнерів заходу свої доповіді представили:
- Тереза Патрісіо, Президент ІКОМОС
- Апарна Тандон, Старший Керівник програми, ІККРОМ
- Снєшка Куедвліг-Михайловіч, Генеральний Секретар, Європа Ностра
- Діана Пардью, Президент ІКОМ-КУРСЛ
- Санне Летхерт, Директор, Реагування на надзвичайні ситуації у сфері культури (CER)
- Олександра Фібіг, Керівник проекту, ALIPH
- К’яра Децці Бардескі, Спеціаліст зі зв’язків з громадськістю, Бюро ЮНЕСКО в Україні
- Доктор Катажина Заласінська, Директор Національного інституту культурної спадщини
- Бргітта Йохансен, Президент, Культурна спадщина без кордонів
- Джоан Вайнштейн, Директор Фонду Гетті
- Катерина Гончарова, Спеціаліст з кризових питань, пов’язаних з українською спадщиною, Всесвітній фонд охорони пам’яток (ВФОП)
- Гленн Уортон, Керівник Програми збереження культурної спадщини Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі / Getty
- Річард Курін, заслужений науковець і посол з особливих доручень Смітсонівського інституту (Smithsonian’s Distinguished Scholar and Ambassador at Large)
- Брайан Деніелс, директор з досліджень та програм Центру культурної спадщини Пенсильванського музею (Penn Cultural Heritage Center) при Університеті Пенсильванії
- Бретт Іган, Президент Інституту Арт менеджменту DeVos
- Лінда Норріс, Старший Спеціаліст, International Coalition of Sites of Conscience
- Дебора Зіска, Президент ІКОМ-МіЗГ
- Елейн Хойман Гуріан, старший музейний консультант, США
- Глен С. Девіс, аташе з питань культури, Посольство США в Києві
- Лорі Харт, Директор Центру європейських та російських досліджень, Каліфорнійський університет, Лос-Анджелес
- Ольга Гончар, Музей терору у Львові
- Олена Балун, координаторка, Ukraine Art Aid Center (Німеччина)
- Ігор Тимець, Директор Історико-краєзнавчого музею міста Винники (Львівська область)
