До війни на території України налічувалося понад 5 000 музеїв, 65 історико-культурних заповідників та близько 170 000 пам’яток, у тому числі сім об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За дев’ять місяців війни було задокументовано понад 800 випадків руйнування російськими військами об’єктів культурної спадщини України. У зв’язку з цим 24 листопада Національний інститут культурної спадщини у співпраці з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та ІККРОМ організував онлайн-семінар “Варшавська рекомендація – вступ до відновлення спадщини”.
Метою військових дій Росії є знищення української пам’яті та ідентичності шляхом атак на історичні місця та культурні інституції. Знищення кожного з цих об’єктів означає незворотну втрату важливої складової європейської культурної спадщини.
– Напади на об’єкти культурної спадщини або розграбування українських музейних колекцій є порушенням міжнародного права, зокрема Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (1954, 1999 рр.) та Конвенції про заходи, спрямовані на заборону та попередження незаконного ввезення, вивезення та передачі права власності на культурні цінності від 1970 року. Сьогодні, як ніколи раніше, українці та культурна спадщина, що знаходиться в Україні, потребують нашої підтримки та допомоги. Це вимагає відданості та рішучої підтримки з боку міжнародної спільноти
– підкреслила д-р Катажина Заласінська, директор Національного інституту культурної спадщини.
Рівень руйнувань Маріуполя чи Харкова можна порівняти з рівнем руйнувань Варшави чи Гданська у 1945 р. Використовуючи польський досвід післявоєнної відбудови країни та Варшавську рекомендацію, розроблену у 2018 р., Національний інститут культурної спадщини у співпраці з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та ІККРОМ організував воркшоп-сесію.
Виступи спікерів показали, що Варшавські рекомендації – це набір універсальних принципів, які працюють в різних умовах. Спікери одностайно підкреслили, що процес реконструкції потребує часу та виваженості. Він має відповідати як суспільним очікуванням, так і принципам культурної реконструкції та реставрації, а також сучасним стандартам сталого розвитку.
– Сьогоднішня зустріч показала нам, що Варшавська рекомендація з реставрації та реконструкції культурної спадщини не тільки не стала мертвим документом, але й з часом набуває все більшої актуальності. Тому наша відповідь на досвід війни в Україні така: ми маємо спільно протидіяти руйнуванню культурної спадщини, убезпечити культурні об’єкти від цілеспрямованих атак і поставити культуру в центр дебатів про сталий розвиток
– зазначила директор Заласінська.
Директор Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Лазар Елунду Ассомо, який був присутній на зустрічі, нагадав про воєнний досвід Польщі та складний процес відновлення втрат від війни, в тому числі пам’яток. Він також високо оцінив відданість нашої країни справі збереження світової спадщини.
– Я ніколи не забуду роль, яку відіграли експерти з Польщі у збереженні культурної спадщини в Сирії та багатьох інших місцях. І це також відбувається сьогодні. Польща є прикладом ініціативи та підтримки збереження культурної спадщини в Україні
– зазначив Лазар Елунду Ассомо.
В рамках воркшопу свої доповіді представили:
- Кріста Піккат, Директор з питань культури та надзвичайних ситуацій, Сектор культури, ЮНЕСКО;
- Юджин Джо, керівник програми “Лідерство у сфері всесвітньої спадщини”, ІККРОМ;
- Рохіт Джігясу, керівник проекту “Міська спадщина, зміна клімату та управління ризиками стихійних лих”, ІККРОМ;
- Професор Антонелло Алічі, Політехнічний університет Марке, Анкона;
- Домбрувка Ліпська, Національний інститут культурної спадщини;
- Александра Бродовська, Національний інститут культурної спадщини;
- Кароль Чайковскі, Національний інститут культурної спадщини.
Незважаючи на складну ситуацію і тривалу відсутність електроенергії в Києві, до учасників воркшопу також приєдналася Катерина Чуєва, віце-міністр культури і соціальної політики.
У заході взяли участь понад 200 слухачів, у тому числі з Польщі, України, Фінляндії, Литви, Словенії, Нідерландів, Іспанії та Бельгії.
Повний запис заходу доступний на YouTube-каналі Національного інституту культурної спадщини: